- парафіянин
- [параф'ійа/ниен]
-на, м. (на) -нов'і/ -н'і, мн. -йа/ние, -йа/н
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
парафіянин
Смотреть что такое "парафіянин" в других словарях:
парафіянин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
парафіянин — і заст. парохіянин Особа, що належить до певної парафії … Словник церковно-обрядової термінології
парафіянин — а, ч. Віруючий, що належить до якої небудь церковної парафії … Український тлумачний словник
парафіянка — и. Жін. до парафіянин … Український тлумачний словник
парафіянка — і заст. парохіянка жін. до парафіянин … Словник церковно-обрядової термінології
парохіянин — а, ч., зах. Парафіянин, мирянин … Український тлумачний словник
парохіянин — див. парафіянин … Словник церковно-обрядової термінології
Вжиток всупереч граматиці — Б. До другої групи належить лексика, вжиток якої рекомендовано всупереч граматиці задля повернення до традиційної в богослов ї української форми: Рекомендуємо // У словниках євхаристійний // євхаристичний парох, парохія, парохіянин // парафія,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
прихожанин — а, ч., заст., рідко. Парафіянин … Український тлумачний словник
суботник — а, ч. 1) іст. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільно корисної роботи в позаурочний час (спершу лише по суботах). 2) розм. Парафіянин однієї з християнських сект (баптист, євангеліст тощо) … Український тлумачний словник
